ІНФОРМАЦІЯ

ПРО ЗАКЛАД

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

БЕЗПЕКА

ТУРБОТА

ПРОФЕСІЙНИЙ

РОЗВИТОК

УПРАВЛІННЯ 

ПРОЗОРІСТЬ

Медичний супровід освітнього процесу

Завдання медичної служби:

Здійснення медико-профілактичної та оздоровчої роботи з метою зміцнення здоров’я дітей, зниження дитячої захворюваності, підвищення захисних якостей і стійкості організму до несприятливих умов навколишнього середовища шляхом загартування та профілактичних заходів.

У процесі виконання посадових обов’язків медична сестра керується Законами України, постановами уряду, розпорядчими наказами органів системи охорони здоров’я та освіти, іншими керівними і нормативними документами з питань санітарії та гігієни, охорони здоров’я, профілактичної роботи, а також Статутом та Правилами внутрішнього трудового розпорядку нашої школи.

Режим роботи медичного кабінету:

Понеділок – П’ятниця:
08.00 – 16.00

Основні напрямки діяльності медичної сестри:

Організовує:

  • здійснення заходів з охорони здоров’я дітей та працівників закладу освіти, дотримання санітарних і гігієнічних вимог у закладах освіти;

  • обстеження учнів перед прийомом на навчання, протягом всього навчального року та під час організації спортивно-оздоровчих заходів у канікулярний час;

  • санітарно-просвітницьку роз’яснювальну роботу та участь у ній серед персоналу школи, батьків та учнів;

  • здійснення нагляду за якісним харчуванням та дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у шкільній їдальні;

  • проведення просвітницької роботи з питань здорового способу життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм особистого життя та праці;

  • медичний огляд учнів за графіком, затвердженим керівником закладу освіти;

  • роботу по профілактиці травматизму, обліку та аналізу випадків травм;

  • щеплювальну роботу відповідно до наказу МОЗ України № 14 від 25.01.96р.

Здійснює:

  • медичну допомогу тим, хто її потребує;

  • профілактичні заходи;

  • повсякденну роботу, яка забезпечує створення належних санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі;

  • під час прийому учнів на навчання, організації спортивно-туристських заходів контроль проходження ними медичного обстеження, наявність довідок про стан здоров’я та інших документів;

  • контроль за диспансерною групою хворих і проводить їх оздоровлення, в тому числі безпосередньо в школі, в разу необхідності супроводжує групи для оздоровлення в табори;

  • медичний контроль за проведенням фізичного виховання в школі, а також режимом навчальної роботи, трудовим навчанням, організацією харчування школярів, за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

  • аналіз результатів медичного огляду школярів на підставі якого розробити план заходів, направлених на покращення здоров’я школярів;

  • висновки про стан здоров’я (з урахуванням записів лікарів-спеціалістів), визначити медичну групу для занять фізичним вихованням і призначити лікувально-оздоровчі заходи.

Контролює:

  • якість харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог у їдальні;

  • своєчасне проходження медичного огляду всіма працівниками;

  • наявність санітарних книжок у працівників під час прийому їх на роботу;

  • документацію учнів направлених на оздоровлення, на приписну комісію, тощо.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від  16.08.2010 № 682 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я    № 382 (z0941-12 ) від 23.05.2012  “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”

Порядок здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти

Примірний перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які повинні бути у складі медичної укладки для надання медичної допомоги у медичному пункті закладу освіти

Медична документація школяра

Обов’язковими медичними формами, що передаються директору закладу, а потім — медичному працівнику, є Медична карта дитини (форма № 26/о) та Карта профілактичних щеплень (форма № 63/0).

Довідка форми № 086-1/о

«Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду»

Її ваш педіатр чи сімейний лікар видасть після огляду дитини. За необхідності лікар може направити дитину на вакцинацію, базові аналізи чи до вузьких спеціалістів.

У довідці для школи лікар зазначає:

  • прізвище та ім’я дитини, дату її народження і стать;
  • місце проживання дитини, телефон батьків;
  • найменування загальноосвітнього навчального закладу, клас;
  • дату проведення обов’язкового медичного профілактичного огляду (а також дату попереднього профогляду і рекомендовану дату наступного);
  • висновок про стан здоров’я дитини (якщо школяр має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків,  в цій довідці може бути зроблено відповідний запис);
  • групу для занять фізичною культурою;
  • рекомендації.

Довідка форми № 063/о

"Карта профілактичних щеплень"

Ця довідка містить інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб. Дані з цієї довідки дозволять медичним працівникам навчальних закладів ознайомитись з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

Якщо дитина була вакцинована вчасно за Календарем профілактичних щеплень, то  з 7 до 14 років їй не проводитимуть вакцинацію чи ревакцинацію. Відповідно, дані у карті профілактичних щеплень не оновлюються і довідки не потрібно.

Водночас, у школі можуть попросити принести довідку про щеплення, якщо у навчальному закладі немає таких даних дитини (наприклад, ви перейшли у нову школу). Так само довідка буде потрібна, якщо вашій дитині робили щеплення – планові чи пропущені.

Профілактичний візит до вашого лікаря – чудова нагода проконсультуватись  щодо профілактики хвороб у школі, фізичного навантаження та здорового харчування.

Усі послуги у педіатра чи сімейного лікаря, з яким ви підписали декларацію для дитини, – безоплатні для вас, їх оплачує Нацслужба здоров’я.

Невакциновані діти не можуть відвідувати школи та дитячі садки

Згідно з законом, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”). Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин. Якщо в дитини є протипоказання, їй надається відповідна довідка на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря педіатра та інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти приймає комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу. Лікарсько-консультативна комісія може прийняти рішення щодо заборони відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад - у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

ЧОМУ ДІТЯМ ВАЖЛИВО ОДЕРЖАТИ ЩЕПЛЕННЯ ЗА КАЛЕНДАРЕМ

Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції збільшується, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень.

До 6 років діти повинні отримати щеплення  проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення.

Запобігання захворюванню на туберкульоз

Особливості просвітницької роботи

щодо запобігання захворюванню на туберкульоз

та подолання соціально-психологічних наслідків

Методичні рекомендації для педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти

Проба Манту. Що потрібно знати батькам?

Щоразу, отримуючи запрошення на проведення проби Манту дитині, у батьків виникає питання – чи потрібно давати згоду на проведення проби?

Так що це таке проба Манту?

На сьогодні у нашій країні туберкулінодіагностика (проба Манту, реакція Манту) єдиний метод ранньої, своєчасної діагностики туберкульозу серед дитячого населення та відбору дітей для вакцинації та ревакцинації у 7 років.

Відразу треба зазначити, що проба Манту до щеплень немає ніякого відношення, це діагностичний тест, і входить в перелік щорічного профілактичного обстеження дитини.

Чи потрібна проба Манту взагалі?

Із цього приводу Всесвітня Організація Охорони Здоров’я відповідає однозначно – так, особливо для країн з високим ризиком захворювання на туберкульоз, до яких відноситься і Україна.

Зараз в Україні епідемія туберкульозу. Захворюваність на туберкульоз росте з кожним роком. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може заразити за рік 10-15 осіб.          Діти найбільш чутливі до туберкульозу.

Своєчасно проведена туберкулінодіагностика дозволяє виявити туберкульоз у дітей на ранній стадії.

Як роблять пробу Манту?

Проба Манту проводиться 1 раз на рік, починаючи з трирічного віку дитини, незалежно від результатів попередньої проби. Роблять її спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно. Потім медичний працівник оцінює реакцію організму на пробу.

Зазвичай пробу роблять у поліклініках або дитячих установах (школи, дитячі сади). Батькам не потрібно боятися, що в їх відсутність дитині у групі або класі зроблять “гудзичок” – ця процедура абсолютно безпечна. Туберкулін не несе в собі туберкульозну паличку, як може здатися з назви. Він містить лише продукти її життєдіяльності. Отже, занести “хворобу аристократів”, так ще називали туберкульоз, шляхом проби Манту – нереально.

Як оцінюються результати?

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це трохи почервоніла округла ділянка шкіри, з незначним ущільненням – папула. Природно, що чим більше в організмі імунних клітин, що “знають” про туберкульозну паличку, тим більше буде розмір папули.

Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою лінійкою на 3-й день після введення туберкуліну. Вимірюється лише розмір ущільнення. Почервоніння довкола ущільнення не є ознакою інфікованості туберкульозною паличкою.

 Оцінка результатів проби Манту.

Реакція вважається:

  • негативною – при повній відсутності ущільнення або за наявності лише ін’єкційної реакції (0-1 мм);

  • сумнівною – при папули розміром 2-4 мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;

  • позитивною – за наявності вираженого ущільнення діаметром 5мм і більше.

  • гіперергічною – реакція з діаметром ущільнення 17 мм і більше.

Коли необхідно звернутися до фтизіатра?

Сама по собі позитивна реакція Манту не є стовідсотковим доказом наявності туберкульозу. Проте є моменти, що свідчать про небезпеку:

  • чутливість до туберкуліну з року в рік збільшується по наростаючій;

  • різкий “стрибок”, при якому ущільнення збільшується на 6мм і більш (наприклад, торік папула була розміром 10мм, а в цьому – 16);

  • навіть тимчасовий контакт з хворим з відкритою формою туберкульозу;

  • наявність у сім’ї родичів, які хворіли або інфіковані туберкульозом.

У таких випадках дитину направляють на консультацію до дитячого лікаря-фтизіатра. Лікар повинен розібратися в причинах, визначити, що могло вплинути на проведення проби і поставити діагноз. Зазвичай після цього дитину направляють на аналізи, рентгенологічне обстеження і, вразі потреби, призначають йому профілактичне лікування – курс протитуберкульозного препарату (близько 3 місяців). Для порівняння, в США такий курс триває 1 рік.

Протипоказання до проведення проби Манту.

Протипоказаннями до проведення туберкулінової проби є:

  • шкірні захворювання;

  • гострі і хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину);

  • карантин по дитячих інфекціях у колективі (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину).

До того ж імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. В цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.

Проба Руф’є

Для забезпечення більш якісного контролю за зміною здоров’я школярів з 2010 року, всі діти обов’язково проходять щорічно пробу Руф’є (визначення групи здоров’я) і відвідують фахівців, у яких стоять на обліку.

Що таке проба Руф’є?

Багато батьків не знають, що це таке – проба Руф’є і які її норми у дітей та у підлітків. Проба Руф’є визначає у дітей рівень витривалості (резерв) серцево-судинної системи при будь-яких фізичних навантаженнях.

 Проводиться за схемою:

  • Порахувати пульс у дитини за п’ятнадцять секунд, обов’язково після п’ятихвилинного спокійного сидіння (результат 1).

  • Протягом сорока п’яти секунд виконати тридцять присідань.

  • Відразу ж після присідань підрахувати пульс за перші п’ятнадцять секунд (результат 2).

  • А потім порахувати в останні п’ятнадцять секунд (результат 3) першої хвилини періоду відпочинку.

  • Індекс проби Руф’є, визначається за формулою:

(4 * (р1 + р2 + р3) -200): 10

За індексом, отриманому після проходження проби Руф’є, для дітей визначені наступні групи здоров’я:

  • Основна група – це абсолютно здорові діти, не виявлено жодних проблем зі здоров’ям, показник проби Руф’є дорівнює від 0 до 10. Вони займаються за загальною програмою, беруть участь у кросах і змаганнях.

  • Підготовча група – це діти, з незначним відхиленням в стані здоров’я , показник проби Руф’є у них трохи вище норми для основної групи. Вони теж займаються за основною програмою, але без участі в кросах і спортивних змаганнях.

  • Спеціальна група – це діти зі значними відхиленнями у стані здоров’я, показник проби Руф’є від 10 до 20. Вони повинні займатися на окремих заняттях або вчитель повинен підбирати їм індивідуально навантаження фізичних вправ.

Іноді трапляється, що батьки не згодні з результатами проби Руф’є, тоді група здоров’я визначається на певний термін (місяць або два ), а потім проба перездається.

Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури

Поліомієліт повернувся в Україну

 За даними Міністерства охорони здоров'я України в 2021 році в країні зареєстровано спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліомієліту типу 2, поширення якого є загрозливим для всієї території України. Щоб вірус перестав поширюватись і було сформовано «колективний імунітет», щонайменше 95% дітей мають бути вакциновані.

      Міністерством охорони здоров'я України, з метою реагування на спалах поліомієліту в країні та на виконання наказу МОЗ України від 30.12.2021 р. № 2922 «Про затвердження Плану заходів з реагування на спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліовірусу тип 2», розпочата кампанія імунізації проти поліомієліту дитячого населення віком від 6 місяців до 6 років.

Ліків від поліомієліту не існує. Єдиним і без альтернативним захистом від хвороби є щеплення. Найбільш вразливі до поліомієліту — діти до 6 років. В окремих випадках заразитися також можуть невакциновані дорослі.

Поліомієліт може загрожувати великій кількості невакцинованих або не повністю вакцинованих дітей невиліковним паралічем і навіть смертю протягом кількох годин. Серед тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, 5-10% помирають через те, що параліч уразив саме дихальні м’язи.

Поліомієліт викликають поліовіруси, що потрапляють до організму зазвичай через немиті руки та іноді через брудну воду. Поліовірус поширюється непомітно і швидко, і дуже часто - через відсутність будь-яких симптомів у більшості інфікованих.

У 2022 році заплановано провести три національні раунди імунізації проти поліомієліту, як відповідь на спалах.

Етап 1.   Кампанія щеплення вакциною ІПВ дітей віком до 6 років, які не отримали необхідної кількості доз, відповідно до Національного календаря щеплень. Триватиме з 1 лютого три тижні. Це необхідно для захисту невакцинованих дітей від інфікування.

Етап 2.   В межах якого щеплюватимуть вакциною ОПВ усіх дітей віком до 6 років, навіть якщо вони мають усі необхідні щеплення відповідно до Національного календаря. Це необхідно для захисту дітей від інфікування та зупинення циркуляції вірусу. Дати проведення будуть оголошені заздалегідь.

Коли і як вакцинують дітей від поліомієліту

 Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини від поліомієліту:

у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції);

у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) (краплі).

   Шести доз вакцини необхідно і достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя.

     Обидві вакцини, ІПВ і ОПВ, формують імунітет до поліомієліту. ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу. ОПВ формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.

КОРОНАВІРУС: профілактика інфікування і поширення

В осінньо-зимовий час та особливо в період воєнного стану, зростає ризик захворювання на грип та коронавірусну інфекцію, оскільки відмічається інтенсивна внутрішня міграція населення.

Як запобігти інфікуванню коронавірусом?

Одним із надійніших методів захисту від інфекції є вакцинація, яка має наступні переваги:

ефективність вакцин становить 70-90%,

  • вакцини дієві проти різних штамів,
  • інфікування трапляється рідше і хвороба протікає набагато легше,
  • в разі захворювання поширення вірусу знижується та скорочується за часом,
  • зменшує потребу в реанімації,
  • запобігає летальним випадкам.

Щоб захистити неповнолітніх від COVID-19, в Україні вже дозволили вакцинацію дітей від 5 років.

Окрім вакцинації, варто врахувати кілька простих порад, щоб зменшити ризик інфікування :

1. Не торкайтеся до потенційно забруднених вірусом поверхонь.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

  • тривалість процедури — 20–40 с;
  • обов’язкова процедура після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із потенційно забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

  • обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • міняйте маску кожні чотири години;
  • не використовуйте маску повторно.

 

Загальні рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19:

  • Проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;
  • не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;
  • виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров’я);
  • обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;
  • забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил
    особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);
  • проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;
  • забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо);
  • дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);

Пам’ятайте: профілактика – запорука здоров’я, бережіть себе.