Безпечне освітнє середовище
Освітнє середовище — це:
► характеристика життя всередині освітнього закладу;
► система впливів і умов формування особистості;
► система можливостей для розвитку особистості у соціальному та просторово-предметному оточенні.
Безпечне освітнє середовище забезпечує:
♦ наявність безпечних умов навчання та праці;
♦ комфортну міжособистісну взаємодію, сприяючи емоційному благополуччю учнів, педагогів та батьків;
♦ відсутність будь-яких проявів насильства та наявність достатніх ресурсів для їх запобігання;
♦ дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.
Чотири ознаки безпечного освітнього середовища:
Якість міжособистісних взаємин, які визначають:
- позитивні чинники:
- довіра
- доброзичливість
- схвалення
- толерантність
- негативні чинники:
- агресивність
- конфліктність
- ворожість
- маніпулятивність.
Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.
Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, але як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це можливо лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків
Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та переживань, що домінують у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.
Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів — емоційного вигорання, і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку є серйозною загрозою психічному здоров’ю особистості.
Задоволеність освітнім середовищем — задоволення базових потреб дитини у:
- допомозі та підтримці
- збереженні та підвищенні її самооцінки
- пізнанні та діяльності
- розвитку здібностей і можливостей.
Три сторони безпеки освітнього середовища:
Психологічна
До психотравмівних ситуацій в освітньому процесі належать:
- конфлікти у ланках «вчитель–учень», «учень–учень», «учень–батьки»;
- проблема адаптації в освітньому середовищі;
- атмосфера конкуренції між однолітками
надмірна вимогливість педагогів.
Інформаційна
Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище виокремлюється:
- відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації
- неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.
Екологічна
Екологічно безпечне освітнє середовище — це система психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних чинників, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи.
НОРМАТИВНА БАЗА
Кодекс безпечного освітнього середовища
ПРОФІЛАКТИКА НАСИЛЬСТВА
ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ
Пам’ятайте, що насилля − неприпустима річ у стосунках людей.
Ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом.
Ви маєте право висловлювати й обстоювати свою думку. Чітко й однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують у спілкуванні з вами лайливі слова − це насильство.
Навчіться розрізняти поняття добро і зло. Все, що принижує людську гідність, − зло; усе, що звеличує гідність людини, − добро.
ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ
Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, у якій дитина народилася. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить їй. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну та неповторну.
Не виражайте часто свого незадоволення, критика лише породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.
Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.
Ніколи не намагайтеся запевнити дитину в тому, що вона погана.
Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
Завжди давайте дитині шанс бути кращою.
Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
ТЕЛЕФОНИ ЕКСТРЕНИХ СЛУЖБ
Служба екстреної допомоги – 112
Служба порятунку МНС України – 101
Національна поліція України – 102
Швидка медична допомога – 103
Аварійна служба газу – 104
Структурні компоненти безпечного освітнього середовища