Превентивне виховання
Превентивне виховання – це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей та молоді, на їх допомогу і захист.

Превентивне виховання в школі – це система підготовчих та профілактичних дій педагогів, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки підлітків та організацію належного догляду за діяльністю школярів.
Всі превентивні заходи, які складають систему роботи школи поділяються на три типи:
Первинна соціальна превенція спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей, на попередження несприятливого впливу на дитину.
Вторинна превенція – якомога раніше виявлення негативних змін у поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку.
Третинна або цілеспрямована превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці дитини в більш важку стадію.
Мета превентивного виховання полягає у розвитку почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, сприяє не лише усвідомленню своїх прав, а й обов’язків.
Функції превентивного виховання:
Діагностично-прогностична – це аналітична робота зі з’ясування причин і умов відхилень у поведінці дитини.
Корекційно-реабілітаційна – використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.
Освітньо-консультативна – використання сучасних технологій наданняü оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.
Організаційно-методична – опрацювання і реалізація міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики.
Інтегровано-просвітницька – збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики.
Завдання превентивного виховання: забезпечення в учнів високих моральних рис, які є головним чинником вибору способів поведінки, забезпечення подолання окремими учнями шкідливих звичок і навичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.
Превентивне виховання розглядається поліаспектно.
Педагогічний аспекти превентивної діяльності полягає у сформованості такої позиції особистості, яка конкретизується культурою цінностей, само актуалізацією, свідомим вибором моделей соціальної поведінки.
Соціальний зміст передбачає об’єднання зусиль суб’єктів превентивноїü діяльності на міжгалузевому рівні, спрямованих на узгоджену і своєчасну реалізацію попереджувальних заходів, нейтралізації і поступове усунення причин негативних вчинків.
Психологічний аспект превентивної діяльності передбачає диференційований індивідуально-психологічний, статево-віковий підхід до виявлення генезису деструктивних проявів у поведінці особистості й розробку науково- обгрунтованих програм соціалізації та корекції девіацій.
Правовий аспект полягає в охороні й захисті прав особистості, формуванні правової культури.
Нормативно-правова документація з питань попередження негативних явищ серед дітей
Конституція України;
Сімейний кодес України;
Закон України "Про освіту";
Закон України "Про позашкільну освіту";
Закон України "Про повну загальну середню освіту";
Закон України "Про охорону дитинства";
Закон України від 24.01.1995 N20/95-ВР "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей";
Закон України від 15.11.2001 N 2789-ІІІ "Про попередження насильства в сім′ї";
Закон України від 21.01.2010 № 1824-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N616 "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім′ї або реальну його загрозу";
Розпорядження КабМіну України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р "Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року";
Спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2014 року № 564/836/945/577 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення";
Лист МОНУ від 16.12.2008 № 1/9-806 "Про проведення заходів з профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді";
Загальнодержавна програма Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року;
Лист МОНУ від 07.08.2015 № 2/3-14-1572-15 "Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень";
Наказ МОНУ від 01.10.2012 р. № 1063 "Про затвердження Плану заходів щодо виконання завдань і заходів Державної цільової програми на період до 2020 року";
Лист МОНУ від 28.10.14 № 1/9-557 "Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей"
ПОРТАЛ ПРЕВЕНТИВНОЇ ОСВІТИ

