ІНФОРМАЦІЯ

ПРО ЗАКЛАД

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

БЕЗПЕКА

ТУРБОТА

ПРОФЕСІЙНИЙ

РОЗВИТОК

УПРАВЛІННЯ 

ПРОЗОРІСТЬ

Запобігання та протидія                                    насильству та жорстокому поводженню з дітьми

НОРМАТИВНА БАЗА

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми"

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі"

Закон України "Про освіту"

Закон України "Про протидію торгівлі людьми"

Закон України "Про охорону дитинства"

Постанова КМ України від 22.06.2018 № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"

Постанова КМ України від 01.06.2020 № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах"

Постанова КМ України від 28.08.2021 № 775 "Про внесення змін до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження"

Постанова КМ України від 04.06.2025 № 658 "ТИПОВА ПРОГРАМА унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми"

Постанова КМ України від 19.11.2025 № 1513 "Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми"

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Лист МОН України від 30.05.2022 № 1/5735-22 "Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні"

Лист МОН України від 10.11.2022 № 4/3250-22 "Щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства"

Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"

Лист МОН України від 03.08.2023 № 1/11479-23 "Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»"

Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами"

ТЕЛЕФОНИ "ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ"

Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ»: 0800 500-225 (зі стаціонарного телефону);  116 111 (з мобільного телефону)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу: 116 000 (з мобільного телефону)

Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0800 500-335 (зі стаціонарного телефону);  116 123  (з мобільного телефону)

Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів: 0 800 505-501 (зі стаціонарного телефону);  527 (з мобільного телефону)

Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547 (з мобільного телефону)

Уповноважений Верховної Ради з прав людинии: 0 800 501-720

Уповноважений Президента України з прав дитини: 044-255-76-75

Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213-103

Національна поліція України: 102

Право на безоплатну правничу допомогу і захист дітей від різних форм насильства

Діти мають право самостійно звертатися по правничу допомогу

Кожна дитина має право на безоплатну правничу допомогу — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді. Отримати ці послуги можна від системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Система надання безоплатної правничої допомоги — це державна мережа, де можна отримати правничу допомогу — очно, телефоном або онлайн.

Які саме послуги може отримати дитина та з якого віку можна звертатися

Як дорослим виявити та протидіяти насильству проти дітей

Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.

Як розпізнати, що дитина потерпає від насильства або булінгу, та як діяти, щоб їй допомогти — у картках, підготовлених системою надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Спільна дитина - спільна відповідальність

Мати та батько мають однакові права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи були вони у шлюбі, чи ні. Розлучення або окреме проживання — не скасовує батьківських прав. Дитина залишається спільною, а виховання — спільним обов’язком.

Той із батьків, хто живе окремо, має право брати участь у вихованні та спілкуватися з дитиною, а інший не має права цьому перешкоджати, якщо це не шкодить дитині.

Як вирішуються спірні питання щодо виховання дитини — у картках.

Юрист для дитини

Кожна дитина має право на безоплатну правничу допомогу — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді. Утім, навіть батьки не завжди обізнані про це право і про те, як ним скористатися.

 З якими юридичними питаннями можуть стикатися діти, як отримати допомогу юриста чи адвоката безоплатно та з якого віку можна звертатися самостійно — у картках, підготовлених системою надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Булінг

Булінг — це цькування, з яким часто стикаються діти у школі. Образи, погрози, стусани чи ігнорування — усе це його прояви.

Про ознаки булінгу, відповідальність та куди звертатися по допомогу — у картках.

Кібербулінг

Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Важливо вчасно помітити ознаки кібербулінгу та знати, як правильно діяти, щоб підтримати дитину і зупинити онлайн-цькування.

Фізичні покарання

Фізичні покарання болісні для дітей як фізично, так і емоційно.

Чому вони реально шкодять дитині, родині, суспільству та про відповідальність для батьків — у картках, підготовлених системою надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Про безоплатну правничу допомогу (БПД)

Покровське бюро правничої допомоги
Дніпропетровська область
Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги
Режим роботи (пн-чт)
8:00-17:00
Адреса
м. Покров, вул. Центральна 50
Контактні номери телефонів
+380(95)584-3204
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Види булінгу

  • психологічний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж ;

  • фізичний – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, “сканування” тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

  • економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;

  • сексуальний – принизливі погляди, жести,

  • образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

  • кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристрої.

Типові ознаки булінгу (цькування)

  • систематичність (повторюваність) діяння;

  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

НОРМАТИВНА БАЗА

Закон України «Про охорону дитинства»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”

Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”

Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293”

 

Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII”

Лист МОН України від 13.04.2020. № 1/9-207 Роз'яснення щодо застосування наказу МОН України від 28.12.2019 №1646"

Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)”

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 173-4) 

Булінг — це не норма: про нього потрібно говорити

Міністерство освіти і науки України цього року запустило зручний інструмент на сайті АІКОМ, який допомагає учнівству й батькам швидко повідомити про випадки булінгу в закладах освіти.

Кожен і кожна має право на безпечні умови для розвитку та навчання, тому МОН спільно з освітянами, батьками і партнерами продовжує працювати над створенням простору, де немає місця булінгу.

Якщо ви є жертвою булінгу або бачите, що це відбувається з іншими, — не мовчіть.

Повідомте про це зручним способом, щоб дорослі, психологи та поліція змогли допомогти вирішити ситуацію та запобігти її повторенню.

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Європейський Союз EUDelegationUkraine та IOMUkraine запустили всеукраїнську комунікаційну інформацію для запобігання торгівлі людьми під час війни. У рамках кампанії детально інформуємо про основні правила безпеки та ризики. Пам'ятайте про 5 маркерів безпеки:

  1. Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні копії.
  2. Знайте, куди їдете, та вступайте про поїздку рідним чи друзям.
  3. Приймайте допомогу тільки від людей та організацій, які заслуговують на довіру.
  4. Будьте насторожі зі незнайомцями, не віддавайте нікому мобільний телефон.
  5. Повідомляйте рідним чи друзям про зміни місць перебування та роботи.

Переконайтесь, що ви в безпеці. Телефонуйте на Гарячу лінію з консультування мігрантів в Україні з мобільного «527». Консультанти Гарячої лінії порадять, як діяти в різних ситуаціях, на що звернути увагу та як забезпечити під час пошуку транспорту, житла чи роботи. Дзвінки анонімні та безкоштовні з мобільного телефону в Україні.

Лінія працює щодня з 8:00 до 20:00. Пам'ятайте про це та поширюйте!

#ЗалишайсяЗУкраїною #ЗупиниТоргівлю #527передусім

ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Кримінальним Кодексом України домашнє насильство визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Виділяють чотири форми домашнього насильства:

  1. Економічне насильство– форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

                               Прояви:

умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів

залишення без догляду чи піклування

заборона працювати, примушування до праці

перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації

заборона навчатися

  1. Психологічне насильство– форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

                               Прояви:

приниження, переслідування, залякування

діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб

контроль у репродуктивній сфері

дії, що завдали шкоди психічному здоров’ю особи

  1. Сексуальне насильство– форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

                            Прояви:

 примушування до статевого акту

проникнення в тіло людини без її згоди

примусові пестощі без проникнення у тіло

примушування до зайняття проституцією

примушування до перегляду порнографії

  1. Фізичне насильство– форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

                             Прояви:

заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості

ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання

ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

залишення в небезпеці

незаконне позбавлення волі

Постраждалими від домашнього насильства можуть бути: 

  • подружжя;
  • колишнє подружжя;
  • наречені;
  • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
  • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
  • особи, які мають спільну дитину (дітей);
  • батьки (мати, батько) і дитина (діти);
  • дід (баба) та онук (онука);
  • прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
  • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
  • рідні брати і сестри;
  • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
  • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
  • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
  • прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

Як запобігти домашньому насильству?

1. Розпізнавайте сигнали.

Домашнє насильство може трапитися з будь-ким, незалежно від раси, віку, статі, соціального статусу чи освіти. Важливо розуміти, що насильство може виникнути на різних етапах відносин. Але існують загальні тривожні показники, на які варто звертати увагу:

  • Ревнощі до друзів та обмеження контактів з ними.
  • Перешкоджання проведення часу окремо від партнера.
  • Ситуації, коли партнер соромиться чи ганьбить вас.
  • Контроль ваших фінансів.
  • Спроби звинуватити вас у всіх проблемах.
  • Перешкоджання вашій праці та кар’єрному росту.
  • Навмисне ушкодження вашого майна.
  • Ситуації, в яких партнер загрожує вам чи вашим близьким, включаючи домашніх улюбленців.
  • Ситуації, коли партнер тисне на вас задля статевих відносин, якщо ви не бажаєте цього.
  • Фізичні залякування, особливо за допомогою зброї.

2. Не залишайте це осторонь.

Співробітники поліції постійно чують від свідків одне й те саме: я бачив/чув/відчув насильство в сім’ї, але не хотів втручатися. Якщо ви маєте підозри щодо вашого сусіда у вчиненні насильства, то не соромтеся викликати поліцію. Таким чином ви можете врятувати чиєсь життя. 

3. Будьте уважні.

Якщо хтось ділиться з вами історією про домашнє насильство, слухайте його без засудження та проявляйте співчуття. Майте на увазі, що історії, які вам розповідають, можуть бути правдивими. Спитайте, як ви можете допомогти. Пам’ятайте, навіть невелика підтримка може мати велике значення у таких ситуаціях.

4. Будьте готові надати підтримку.

Якщо ви дізнались, що хтось з ваших знайомих знаходиться в токсичних стосунках і думає про можливість втекти від насильства або боїться ескалації конфлікту, допоможіть їм отримати допомогу. Тримайте телефон увімкненим, перевірте робочий стан автомобіля чи заздалегідь обговоріть можливий план втечі або місце для безпечної зустрічі. Ваша підтримка може бути вирішальною.

5. Знайдіть інформацію про найближче безпечне місце.

Ніколи не знаєш, коли хтось буде потребувати тимчасового притулку у випадку надзвичайної ситуації. Переконайтеся, що ви маєте номер чи адресу безпечного місця у разі, якщо знадобиться допомога.

6. Підтримуйте постійний контакт.

Якщо ви знаєте, що ваш родич чи друг опинився під загрозою, регулярно спілкуйтеся з ними, щоб відстежувати їхню безпеку та надавати підтримку в потрібний момент. Ваша підтримка і зв’язок можуть бути важливими факторами в їхньому захисті.

7. Станьте опорою.

Людина, яка переживає насильство, може бути не в змозі самостійно знайти безпечне місце, розробити план втечі або зібрати необхідні речі. Запропонуйте їй свою допомогу. Нижче список речей, які можуть стати корисними:

  • Готівка та кредитні картки.
  • Особисті документи (паспорт, права, свідоцтва).
  • Особисті речі та цінності.
  • Медичні документи та ліки.
  • Ключі від будинку та автомобіля.
  • Мобільний телефон з іншим номером, телефонна карта, а також зарядний пристрій.
  • Документи про сім’ю та дітей.
  • Інші важливі документи (наприклад, що підтверджують факти скоєння насильства). 

8. Фіксуйте.

Фотографуйте, знімайте на відео чи записуйте кожен випадок, в якому ви стали свідком, зазначаючи дату, час, місце події, травми та усі обставини.

Ця інформація може бути надзвичайно важливою для подальших звітів і розгляду справ правоохоронними органами. Надійно збережена документація може допомогти забезпечити справедливість та захист постраждалих.

9. Розповсюджуйте інформацію.

Допоможіть місцевим сервісам та організаціям, які борються з домашнім насильством, підвищувати обізнаність  про інструменти профілактики та боротьби з домашнім насильством. Використовуйте свої зв’язки та можливості для організації подій, розповідайте про засоби допомоги знайомим, друзям, колегам або сусідам.

10. Будьте прикладом.

Утримуйтесь від підтримки культури насильства, яка може просуватися у музиці, фільмах, телебаченні, в іграх та ЗМІ, особливо в контексті насильства проти жінок.

Джерело: 10 Ways You Can Help Prevent Domestic Violence – domesticshelters.org.

Child Rescue (МБО “Служба порятунку дітей”)

допомагає дітям, які постраждали від сексуальної експлуатації та насильства

Тренажер для підлітків та молоді

психологічні вправи навчать тебе стримувати негативні емоції

На допомогу педагогічним працівникам

Поради “Як запобігти булінгу?”

Поради “Кібербулінг”

Правила поведінки здобувачів освіти